Де саме потрібна стандартизація, а де рушійною силою є інновації?

Сучасне підприємство — це складна економічно-соціально-фінансово-технічно-технологічна система, в якій об’єднуються фінансові, інформаційні, матеріальні та нематеріальні (людські) ресурси для виробництва товарів і послуг. Керівник не повинен приймати рішення без урахування ефекту взаємодії компонентів системи для вирішення поставленої перед нею задачі.

• Стандарти – нормативна структура, на підставі якої забезпечується дисципліна в організації та захищаються знання і досвід. Така структура вимагає ”належного виконання”;
• але організація — це не тільки машини та обладнання (які можна розташувати в необхідній послідовності, задати їм умови і увімкнути для роботи), це соціальна система, в основі якої – люди (які здатні адаптуватися до змінного оточення; можуть використовувати або не використовувати процедурні регламенти; здатні вдосконалювати свою діяльність, творити та впроваджувати інновації. Така структура вимагає “нестандартного виконання”.

Для підтримки конкурентних переваг фірма повинна відмовлятися від своїх старих переваг на користь нових. Якщо вона цього не зробить, то це зробить будьякий конкурент.

Більш того є мало таких конкурентних переваг, яких не можна було б скопіювати.



Конкуренти копіюють виробничий процес і купують те ж саме виробниче устаткування (так званні – «тверді чинники конкурентоздатності»). Такі переваги не можуть надовго забезпечувати ринкове лідерство. Більш тривалі конкурентні переваги залежать від добре підготовлених людських ресурсів (так звані «м’які чинники конкурентоздатності») та створення належної внутрішньої інфраструктури, яка мотивувала б всіх співробітників до інновацій.

Важко зустріти керівника, який був би проти позитивних змін в організації. І кожен із керівників розуміє, що технічні та технологічні зміни насамперед потребують змін мислення та поведінки працюючих. І кожен із них очікує та вимагає, щоб змінювалися ... інші, бо коли черга доходить до нього самого, йому важко побороти внутрішнє супротивництво щодо відмови використовувати минулий досвід управління.

Але для того, щоб організація дійсно могла змінитися, вище керівництво, у першу чергу, повинно реально доводити свою здатність до змін, бо ринок примушує управляти бізнесом «як треба», а не «як виходить». І системно-структуроване управління розпочинається із зміни поглядів, звичок та стилю поведінки вищого керівництва.

Висновок:

Керівнику компанії необхідно створити таку корпоративну культуру, у якій раціоналізаторські пропозиції щодо постійних удосконалень розглядаються як нормальні й очікувані дії.

В сучасних умовах стандарт має статус ринкового стимулу та являє собою нормативний спосіб управління, тому що одне з головних завдань стандартизації – сприяння виготовленню якісної та безпечної продукції. Без застосування нормативних документів неможливо уявити проектування, виготовлення, експлуатування та утилізування продукції. Стандартизація супроводжує продукт по всьому його життєвому циклу. Але особливу роль стандарти відіграють у процесі функціонування глобальних логістичних ланцюгів постачання: від сировини до готової продукції.

Стандарти для усіх є джерелом найважливішої інформації, оскільки в них зібрано норми і правила, основані на досягненнях у різних галузях техніки, технології та практичного досвіду, і визнані методом консенсусу представниками усіх зацікавлених сторін.

Стандарти на товари та документи (управлінські, товаросупроводжувальні, технічні) містять ті «правила гри», які повинні знати та виконувати спеціалісти внутрішньої та зовнішньої торгівлі для укладання взаємовигідних торговельних угод.

Відповідно до того, хто є замовником (споживачем), визначають той рівень якості, який необхідно набути задля задоволення його вимог:
• стандартний — забезпечення технічними регламентами (наприклад: енергетика, військова техніка ...);
• конкурентний — забезпечення галузевими стандартами (наприклад: автобудування, літакобудування ...);
• високого рівня — забезпечення внутрішніми стандартами (містять відмінності привабливі, наприклад, для споживача Ferrary …).



Висновок:

Норми та стандарти лише частково допомагають компанії у забезпеченні ефективної діяльності.

А креативність у створенні інновацій допомагає компанії бути одночасно і гнучкою до очікувань ринку, і ефективною у процесі виробництва інтегральної цінності/якості для «захоплюючого» задоволення ринку.

Яким чином поєднуються стандартизація та моделі (TQM)? Саме життя дає відповідь на це запитання.

До наведеного в переліку автори пропонують додати ще одне завдання (четверте) організації, яка прагне системно управляти своїм успіхом в конкурентному середовищі.



Таким чином, система управління змінами в організації повинна вирішувати 4 типа завдань:
1. Виявлення потреби у змінах.
2. Визначення засобів проведення змін.
3. Дії щодо проведення змін.
4. Закріплення досягнутих позитивних змін.

Завдання (1 – 3) є інноваціями та потребують безпосереднього застосування креативності у процесах планування, організації, мотивації та контролю відповідної діяльності.

Завдання (4) містить в собі процеси повторень тих оптимальних надбань, що виявлені на етапах (1 -3), і потребує застосування методів стандартизації.

Через використання, циклу PDCA для створення нового стандарту, застосування проектного та процесного підходів, компанія може об’єднувати інноваційну та стандартизовану діяльності.



Впровадження системи управління якістю, згідно вимог ДСТУ ISO 9001-2001 (до внутрішніх стандартів компанії) та настанов ДСТУ ISO 9004-2001 (щодо системної Моделі організаційної досконалості компанії), автори розглядають як початок безперервного поліпшення бізнес-процесів на шляху посилення конкурентного ЛІДЕРСТВА, тому що ці стандарти створені на основі опрацювання досвіду багатьох успішних компаній світового рівня і вміщують концепцію та методологію ефективної управлінської діяльності: планування, організацію, оцінки та інновації системного характеру.

Впровадження та застосування принципів системного управління якістю дозволяє системно ув’язати між собою функціональні напрямки в діяльності компанії, побудувати прозорі і зрозумілі схеми реалізації управлінських завдань, оцінити і оптимізувати використання ресурсів.

Висновок:

Стандартизація як основа технічного регулювання (діяльність, що спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості за даних умов) знаходить дуже широке застосування майже у всіх галузях, вона чітко встановлює вимоги до продукції (військові озброєння, атомна енергетика, аерокосмічна галузь тощо) та питань безпеки, вона дозволяє досягати рівня стандартної (базової) або навіть конкурентоспроможної якості, відповідно до мети застосування.

Національна стандартизація через процес гармонізації з міжнародними нормативними документами служить перепусткою на світові ринки завдяки міжнародному визнанню. Вона, як правило, дозволяє відтворювати «базовий рівень якості».

Якість високого рівня – означає наявність певних відмінностей як від базового рівня, так і від конкурентоспроможного рівня якості (її демонструють лідери, які вводять інновації), має місце тоді, коли вона користується успіхом та викликає суперництво, вона базується на ідеології TQM.

Яким чином реально діє «Формула системної концепції організаційної досконалості»?

Відповідь у спрощенному варіанті: ІННОВАЦІЯМИ управляти як проектами, СТАНДАРТИЗОВАНИМИ діями управляти як процесами.

Більш деталізована відповідь вміщується у концепції, методах та інструментарії СИСТЕМИ ЗБАЛАНСОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ організацій, що є темою наших досліджень та практичних впроваджень. Із деякими фрагментами авторських досліджень та результатами практичних впроваджень (обіцяємо обирати найбільш оптимальні для застосування у Ваших компаніях) ми ознайомимо Вас у наступних публікаціях.

Олексій Ціціліано, Генеральний директор ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (УкрНДНЦ); кандидат фізико-математичних наук; головний аудитор систем управління якістю УкрСЕПРО; міжнародний асесор Моделі ділової досконалості EFQM; автор навчально-методичного посібника «Статистичні методи забезпечення якості продукції».

Галина Зіміна, Президент та консультант-тренер Школи Адміністративного Управління (ШАУЗ); старший викладач кафедри оцінки відповідності, стандартизації та управління якістю Інституту підготовки фахівців ДП УкрНДНЦ; аспірант ДП УкрНДНЦ; автор навчально- практичного посібника «Стандартизація систем управління якістю, згідно стандартів серії ISO 9000-2000 ( у схемах)» (Візуалізація тексту стандартів ДСТУ ISO 9000, 9001 та 9004).