Теплоізоляція будинків: утеплення стін та заміна вікон та дверей

За даними Інституту будівельної фізики Фраунгофера (м. Хольцкірхен), в Німеччині з початку 1960-х років для теплоізоляції будівель було використано більше 500 млн кв. м штукатурних фасадних систем «мокрого типу». З 1975 р. стан утеплених пінополістиролом фасадів регулярно перевірявся. Вік єдиних теплоізоляційних систем, які було піддано контролю, становив від 19 до 35 років.

При виконанні першої перевірки в 1975 році половина будівель була віднесена до груп 2 і 3 (від незначних до істотних недоліків). В ході останніх перевірок наприкінці 2004 року виявлено, що після ремонту, який в основному полягав у фарбуванні, всі будівлі знаходяться в групі 1 (без недоліків). Таким чином, стан фасадів з часом покращився. Це можна пояснити тим, що техніка виконання фасадних систем на початку 70-х років не у всіх випадках була оптимальною, і недоліки, які виникали, усунені подальшими ремонтними роботами. В цілому ж в Європі, де вимоги пожежної безпеки не нижчі, ніж в Україні, споживання спіненого полістиролу в 10 разів перевищує його використання в нашій країні. Щорічне споживання таких виробів на душу населення в ЄС становить в середньому 5 кг, і це дозволяє економити до 60–70% тепла та енергії.



Фінансова доцільність енергоефективних технологій утеплення пінополістиролом
Українці намагаються зігрітися самостійно, замінюючи вікна та двері, локально утеплюючи стіни. Попит на фасадне утеплення, за оцінками спеціалізованих фірм, за останні роки виріс як мінімум на 50%. Але якщо сусідні квартири залишаються не утепленими, особливого ефекту очікувати не доводиться. Досягти реальної економії можна, якщо утеплити хоча б весь стояк, а ще краще – будинок.

Незважаючи на державні декларації про необхідність підвищення енергоефективності, складно змінити той факт, що 84% житлового фонду України побудовано за технологіями, які припускали показники енергоефективності в 2–4 рази нижче сьогоднішніх.

Крім прямих витрат на проведення теплоізоляційних заходів для санації наявних будівель, безумовно, важливим є питання окупності інвестицій в санацію. Нескладно порахувати, що утеплення фасадів пінополістиролом окупається за 1–2 сезони. При одноразовому утепленні пінопластом вартістю 5–6 тис. грн економія від утеплення однієї кімнати складе 1 тис. грн на сезон (середня вартість обігрівача + витрати на електроенергію для додаткового обігріву).

Отже, при оцінюванні фінансової доцільності застосування енергоефективних технологій будівництва слід розрізняти два чинники. Перший – енергоефективні рішення дозволять скоротити експлуатаційні витрати в майбутньому; другий – це коли інвестор змушений максимально утеплювати будівлю і використовувати альтернативні джерела енергії, оскільки традиційне енергопостачання недоступне або його підключення пов’язане з рядом фінансових і бюрократичних проблем. Зрозуміло, в останньому випадку вигоди будуть більш очевидними, а терміни окупності – значно коротшими.



Що в перспективі утеплення фасадів пінополістиролом?
Незважаючи на те, що ринок енергозберігаючих технологій і, відповідно, енергоефективних будівель в Україні розвивається не надто активно, фахівці вже в недалекому майбутньому сподіваються на значне підвищення попиту. Цьому сприятиме і більш свідоме ставлення населення. За результатами соціологічного опитування «Агентства соціального моніторингу», проведеного восени 2013 року, виявилося, що на сьогоднішній день 87% українців при купівлі житла вважають важливим показником його теплоефективність. Сприяє цьому як посилення норм теплоізоляції будівель, так і економічна криза, яка вже сьогодні змушує споживача оптимізувати витрати на експлуатацію будівлі.

З 2006 року діє новий нормативний документ (ДБН В.2.6.-31: 2006), згідно з яким значно посилилися вимоги до теплоізоляції споруд. Нововведення у цій сфері – енергетичний паспорт будівлі, що показує рівень його енергоефективності і обов’язковий до заповнення як при будівництві як нових, так і модернізації вже існуючих споруд.

Стимулювати підвищення попиту, на думку фахівців, повинні також державні програми, згідно з якими буде забезпечено надання пільгових тарифів, лояльних кредитів на впровадження енергозберігаючих технологій, звільнення від оподаткування на певний період часу і т. д. Значну роль у західноєвропейських країнах грають і освітні кампанії, покликані просувати ідею енергозбереження та привертати увагу до проблем охорони довкілля. Подібні заходи є дуже актуальними й в Україні.

У кожному разі, чекати зниження тарифів на енергоресурси не доводиться, а з їх підвищенням буде зростати й попит на енергозберігаючі технології. Однак краще «готувати сани влітку».