Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’

24-12-2009

Просмотров: 9543


<Посмотреть прайсы
З метою вдосконалення нормативно-правової бази України у галузі будівництва з питань енергозбереження при зведенні та реконструкції будівельних об’єктів на зміну СНиП ІІ-3-79 «Строительная теплотехника» розроблено ДБН В.2.6-31:2006 “Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель”, який набуває чинності з 1 січня 2007 року.

До складу ДБН входять слідуючи розділи.

1 Загальні положення з забезпечення теплоізоляційних і експлуатаційних показників будівельних виробів

Положення цих норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних показників будинків під час проектування. За узгодженням з замовником теплотехнічні показники будинку, що проектується можуть перевищувати нормативні значення.

Згідно з ДБН В.2.6-31:2006 проектування теплоізоляційної оболонки будинків треба здійснювати з застосуванням теплоізоляційних матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше ніж 25 років; для змінних ущільнювачів – з терміном ефективної експлуатації не менше ніж 15 років, з забезпеченням ремонтопридатності елементів теплоізоляційної оболонки. В конструкціях систем фасадних теплоїзоляційно-огороджувальних (СФТО) повинні застосовуватися теплоізоляційні матеріали з терміном ефективної експлуатації не менше розрахункового терміну експлуатації системи. В проектній документації слід передбачати перевірку теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій після терміну експлуатації, що дорівнює ефективному (розрахунковому) терміну служби, з подальшою розробкою конструктивних заходів із забезпечення необхідних теплоізоляційних властивостей оболонки будинку.

2 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними показниками її елементів

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють приміщення, температури повітря в яких відрізняються на З °С та більше, обов’язкове виконання умов:

Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 1


де RΣї∂– приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м² • К/Вт;

Rq min – мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м² • К/Вт;

∆tї∂ – температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, ºC;

∆tñă – допустима за санітарногігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, ºC;

tămin– мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах теплопровідних включень в огороджувальнш конструкції, ºC;

tmin– мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні при розрахункових значеннях температур внутрішнього й зовнішнього повітря, ºC.

Мінімально допустиме значення, Rq minопору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій і дверей житлових і громадських будинків встановлюється згідно з табл. 1 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В цього нормативного документу.

У разі реконструкції будинків, що виконується з метою їх термомодернізації, може бути прийнято значення Rq minзгідно з табл.1 з коефіцієнтом 0,8.

Таблиця 1 – Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків Rq min, м² • К/Вт
Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 2


Мінімально допустиме значення, Rq min , опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, дверей та воріт промислових (сільськогосподарських) будинків встановлюється згідно з табл. 2 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається за додатком В, тепловологісного режиму внутрішнього середовища, що визначаються за додатком Г, і теплової інерції огороджувальних конструкцій D, що розраховується за формулою

Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 3


де Ri – термічний опір і-го шару конструкції, що розраховується за формулою

Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 4


де δi– товщина і-го шару конструкції, м;
λip– теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, (згідно з додатком К), м² • К/Вт;
sip– коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації (згідно з додатком К), м²•К/Вт;
n – кількість шарів конструкції за напрямком теплового потоку.

Таблиця 2 – Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої, та зовнішньої, поверхонь огороджувальних конструкцій
Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 5


Мінімально допустиме значення, Rqmin, опору теплопередачі внутрішніх конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 3 (стіни, перекриття), і

Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 6


де ta1, ta2 – розрахункові температури повітря в приміщеннях, що приймаються згідно з табл. Г2 або розраховуються згідно з додатком Д цього нормативного документу;

αă1– коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкції, м² • К/Вт, що приймається згідно з табл. 2.

Таблиця 3. – Мінімальне допустиме значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій промислових будинків Rqmin, м²•К/Вт
Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 7


Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, ∆tñă, ºC, приймається залежно від призначення будинку і виду огороджувальної конструкції за табл. 4.

Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні, tmin, непрозорих огороджувальних конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутах і укосах віконних і дверних прорізів при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому залежно від температурної зони експлуатації будинку згідно з додатком Ж, повинна бути не менше ніж температура точки роси, tp, за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, які приймаються залежно від призначення будинку згідно з табл. Г.2.

Мінімальна температура на внутрішній поверхні, tmin світлопрозорих огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків, включаючи стулки, коробки, імпости й зони дистанційних рамок, при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятого згідно з додатком Ж, повинна бути не менше ніж 4 ºC, а для непрозорих елементів – не менше ніж температура точки роси, tp, за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, для виробничих будинків – не менше ніж ºC за розрахунковим значенням температури внутрішнього повітря, прийнятого залежно від призначення будинку згідно з табл. Г.2.

Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою
Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 8


де αă, αç, – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, м²•К/Вт, які приймаються згідно з табл. 2.

Розрахункові умови експлуатації приймаються залежно від розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення та конструктивного рішення огородження згідно з додатком И. Розрахункові значення теплопровідності визначаються для матеріалу кожного шару конструкції згідно з додатком К.

Приведений опір теплопередачі термічно неоднорідної непрозорої огороджувальної конструкції, у тому числі конструкції з фасадним утепленням у разі розміщення утеплювача за допомогою анкерних елементів, розраховується за формулоюабо за формулою

Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 9


де Rj – термічний опір термічно однорідної зони, що визначається експериментально або на підставі результатів розрахунків двомірного (тримірного) температурного поля й розраховується за формулою (для замкнених повітряних прошарків Rj визначається згідно з додатком Л)

Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 10


де tăj, tçj– середні температури внутрішньої і зовнішньої поверхні термічно однорідної зони, ºC, відповідно;
qj – щільність теплового потоку Вт/м²; через термічно однорідну зону,
Fj – площа j-ї термічно однорідної зони, м²
FΣ – площа огороджувальної конструкції, м²
kj– лінійний коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м²•К), j-го теплопровідного включення, що визначається за результатами розрахунків двомірних (тримірних) температурних полів за методикою додатку М цього нормативного документу;
Lj – лінійний розмір, м, j-го теплопровідного включення за внутрішньою поверхнею термічно неоднорідної огороджувальної конструкції.

Приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою

Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 11


Де RΣñї – приведений опір теплопередачі світлопрозорої ділянки, що приймається залежно від характеристик скління (склопакетів) – відстані між шарами скла, виду газонаповнення та ступеня чорноти поверхні скла згідно з додатком Н;
kj – лінійний коефіцієнт теплопередачі, j-го конструктивного непрозорого елементу (імпосту, стулок, рами, ригелів, стійок тощо) світлопрозорої конструкції, що визначається за розрахунками двомірних (тримірних) температурних полів;
Fñї – площа світлопрозорої частини, м²;
Lj – лінійний розмір, м, j-го конструктивного непрозорого елементу (імпосту, стулок, рами, ригелів, стійок тощо) світлопрозорої конструкції.

Опір теплопередачі підлог на грунті, підлог підвалів та підземних частин стін підвалів визначають за результатами визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій, проведених за ГОСТом 26254 або згідно з додатком П

Температурний перепад, ∆tї∂, для огороджувальних конструкцій з коефіцієнтом скління не більше, ніж 0,18, розраховується тільки для непрозорої частини огородження за формулою:
Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 12


де tăї∂ – приведена температура внутрішньої поверхні, ºC, термічно неоднорідної непрозорої конструкції, що розраховується при розрахунковому значенні температури внутрішнього повітря, tă, прийнятому залежно від призначення будинку за додатком Г, і розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, tç, прийнятому залежно від температурної зони експлуатації будинку за додатком Ж, за формулою:
Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 13


Таблиця 4 – Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, ∆tñă, ºC

Для огороджувальних конструкцій з коефіцієнтом скління 0,18 і більше температурний перепад ∆tї∂ розраховується за формулою:
Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 14


де tăí ї∂, Fi – приведена температура внутрішньої поверхні, ºC, та площа, м², непрозорої частини огороджувальної конструкції;
Fñï– площа світлопрозорої частини, м²;
tăñï ї∂ – приведена температура внутрішньої поверхні, ºC, світлопрозорої частини огороджувальної конструкції, що розраховується за формулою:
Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 15


де tñї, Fñї– середня температура внутрішньої поверхні, ºC, та площа, м², склопакету чи скла;
tj, Fj – середня температура внутрішньої поверхні, ºC, та площа, м², j-го конструктивного непрозорого елементу (імпосту, стулок, рами, дистанційних рамок склопакету, ригелів, стійок тощо) світлопрозорої конструкції.

Температура внутрішньої поверхні термічно неоднорідної огороджувальної конструкції у зонах теплопровідних включень, у кутах, укосах віконних і дверних прорізів, температура внутрішньої поверхні світлопрозорих огороджувальних конструкцій у зонах стулки, коробки, імпостів, дистанційних рамок, , визначається на підставі розрахунків двомірних або тримірних температурних полів.

3. Проектування теплоізоляційної оболонки за тепловитратами будинку на опалення

Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові: qбуд ≤ Emaх,

де qбуд – розрахункові або фактичні питомі тепловитрати;
Emaх – максимальне допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кДж/(м²• ºС – доба) , кДж/(м²• ºС – доба), , що визначається залежно від призначення будинку та його поверховості згідно з табл. 5, 6.

Виконання цієї умови для будинку, що проектується або експлуатується, перевіряється на підставі результатів енергетичного аудиту будинку, проведеного акредитованими лабораторіями за методиками з виконання вимірювань, що атестовані у встановленому порядку, або з використанням математичних моделей теплового режиму будинку, а також за результатами розрахунків.

4. Визначення показників теплостійкості

Для житлових та громадських будинків, навчальних та лікувальних установ обов’язкове виконання наступних умов:
— теплостійкість в літній період року зовнішніх огороджувальних конструкцій A ≤2,5;
— теплостійкість в зимовий період року приміщень:
• за наявності центрального опалення A ≤1,5;
• за наявності теплоакумуляційного опалення A ≤2,5;
— теплостійкість в зимовий період року зовнішніх огороджувальних конструкцій ∆t Yï∂≤2,5,

де A – амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих огороджувальних конструкцій, ºC;
A – амплітуда коливань температури внутрішнього повітря, °С;
∆t Yï∂ – різниця між температурою внутрішнього повітря та приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції у п’ятиденний період за найнижчих температур навколишнього середовища.

Таблиця 5 – Максимально допустимі значення питомих тепловитрат на опалення малоповерхових будинків, Emaх, кДж/(м²• ºС – доба)
Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 16



Для поверхні підлоги житлових, громадських будинків і приміщень промислових будинків з постійними робочими місцями обов’язкове виконання умови Yï ≤ Ymaxï,

де Yï – показник теплозасвоєння поверхні підлоги, Вт/(м² • К);
Ymaxï– максимальне припустиме значення показника теплозасвоєння поверхні підлоги, т/(м²•К) (визначається згідно табл.7).

5 Визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій

Для огороджувальних конструкцій опалювальних будинків обов’язковим є виконання умови Rg ≥ R,

де Rg– опір повітропроникності огороджувальної конструкції, м²• год•Па/кг,
R – необхідний опір повітропроникності, м²• год•Па/кг.

Для непрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності на і-му поверсі, для якого виконується розрахунок, визначається за формулою:
Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 17


де ∆D– розрахункова різниця тисків, Па;
Gí – допустима повітропроникність огороджувальної конструкції, що визначається залежно від виду огороджувальної конструкції, кг/(м² • год).

Для світлопрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності визначається за формулою:
Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 18


де ∆Do= 10Ïà – різниця тисків, за якою визначається масова повітропроникність світлопрозорої конструкції під час випробувань за ДСТУ Б В.2.6-18.

6. Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків, які опалюються, обов’язкове виконання умови: ∆ω ≤ ∆ω ă,

де ∆ω – збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватися конденсація вологи за холодний період року, %, за масою;

∆ω ă – допустиме збільшення вологості матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи, %, за масою, що визначається залежно від виду матеріалу.

Таблиця 6 – Максимально припустимі значення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги , Вт/(м² • К)
Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’ 19


7 Енергетичний паспорт будинку

Енергетичний паспорт будинку призначений для підтвердження відповідності показників енергетичної ефективності конструкцій будинків і споруд вимогам цього нормативного документу.

Енергетичний паспорт заповнюється під час розроблення проектів будинків та споруд у разі нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту, під час приймання будинку в експлуатацію, а також у процесі експлуатації раніше побудованих будинків. Енергетичний паспорт надається у разі подання технічної документації на санітарно-епідеміологічну експертизу.

Для житлових багатоквартирних будинків з нежилими приміщеннями, що вбудовані у нижні поверхи, енергетичні паспорти складаються окремо для житлової частини й кожного нежитлового блоку.

Енергетичні паспорти квартир у будинках з поквартирним регулюванням подання теплоносія можуть бути складені на базі квартири-представника цього ж будинку.

Енергетичний паспорт будинку заповнюють проектні організації.

Для будинків, що експлуатуються кілька років, енергетичний паспорт розробляють на замовлення організації, що здійснює експлуатацію, або власника будинку. Для будинків, виконавча документація на будівництво яких не збереглася, енергетичні паспорти будинку складають на основі матеріалів бюро технічної інвентаризації, натурних технічних обстежень і вимірювань фактичних теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будинку акредитованими лабораторіями.

Відповідає за вірогідність даних енергетичного паспорту проекту будинку проектна організація, що здійснює його заповнення під час проектування, або організація, яка оформляє енергетичний паспорт будинку, що експлуатується.

Енергетичний паспорт будинку не призначений для розрахунків за комунальні чи інші послуги, що надаються власникам будинків, квартиронаймачам і власникам квартир.

На підставі даних енергетичного паспорту, що отримані за результатами енергетичного аудиту будинку або енергетичної оцінки проектної документації, будинку присвоюється клас енергетичної ефективності.


Л.Ф. Черних, к.т.н., с.н.с,
керівник відділу будівельної теплофізики КиївЗНДІЕП;
О.С. Бондарєва, інженер.

Автор: Технико-аналитический журнал "Оконные Технологии" №27 от 2007

Страница компании в каталоге: Оконные технологии, Журнал


<Посмотреть прайсы
Отправить ссылку

Комментарии

Оставьте комментарий

Поставить оценку

Другие статьи этого раздела

  • Алюмінієвий профіль: теплозахисні власти…

    12-12-2013

    Алюмінієві вікна добре відомі в нашій країні ще з часів Радянського союзу. «Холодний» алюмінієвий профіль застосовувався при будівництві більшості адм…

  • Schuco Solar: солярный подогрев воды

    23-12-2010

    Солнечные лучи обогревают солярную жидкость, находящуюся в коллекторах. Когда разница температур между солярной жидкостью и хозяйственной водой, наход…

  • ТМ POLI: качественные уплотнители, качес…

    26-10-2010

    Расширение торговой сети является очередным шагом в реализации программы поэтапного развития производства компании. В связи с этим компанией были откр…

  • Изменения коэффициента теплопроводности…

    24-09-2010

    Пересмотренный стандарт EN13947 несет изменения в коэффициенте теплопроводности для ограждающих конструкций (далее «коэффициент теплопроводности»)…

  • Пресс-конференция с представителями комп…

    22-09-2010

    Редакция журнала «Оконные технологии» посетила масштабную презентацию компании «Евроглас АГ», которая происходила в промышленной зоне г.Остерведдинген…

Короткий екскурс до ДБН В.2.631:2006 ‘Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель’