Енергоефективні вікна - український варіант

Замислюючись про заміну вікон в квартирі або приватному будинку або про те наскільки « теплі» вікна замовити для скління нового побудованого котеджу, український споживач, перш за все, розглядає цей захід як можливість не тільки забезпечити належний комфорт в приміщенні, але й отримати можливість економити на експлуатації приміщення в майбутньому.

Економія ця виражається в зниженні споживання газу на опалення приміщень (або теплової енергії, якщо мова йде про квартиру оснащену лічильником тепла) та електроенергії на кондиціонування приміщень влітку і використання електрообігрівачів взимку. На жаль врахувати економію на кондиціонуванні досить непростомаєтья на увазі дуже складною розрахунковою моделлю, хоча подібні витрати можуть в 2-4 рази перевищувати витрати на опалення приміщення, тому обмежимося лише розрахунком економії на опаленні при застосуванні різних варіантів скління. За модель приймемо будинок площею 160 м.кв., засклений 15-ма стандартними двостулковими вікнами площею 1,82 м.кв. кожне при коефіцієнті скління 0,7.

При поточних тарифах на газ для населення створюється враження, що заміна вікон захід швидше іміджевого характеру, адже економічний ефект є досить сумнівним - скління такого будинку вікнами з 3 -х камерних профілів зі склопакетами, відповідно до 1-ї температурної зони України окупиться лише через 26 років. Застосування ж звичайного однокамерного склопакета, на який припадає близько 60% ринку України дає ще більш гнітючий результат - окупність більше 30 років. Результати більш ніж розчаровують.. Чому ж вся Європа з завидною регулярністю підвищує стандарти енергозбереження в будівництві. Невже держави намагаються забезпечити енергонезалежність за рахунок громадян ? І так, оскільки в державі все і завжди за рахунок громадян, бо Українська арифметика базується на економічно необгрунтованих тарифах. За даними Інституту економічних досліджень і політичних консультацій на даний момент тільки близько 20% вартості газу оплачується населенням, решту оплачує держава ! До речі теж за рахунок громадян, тільки вже всіх відразу. Довго така ситуація тривати не може. Крім того МВФ вимагає від України одномоментного підвищення тарифів на газ для населення на 30% і для ТКЕ на 60% і оскільки природний газ становить близько 70% у структурі тарифу на тепло, його подорожчання на 60% для ТКЕ підвищить тариф на централізоване опалення в середньому на 42% ! Експерти сходяться на тому, що у п'ятирічній перспективі нас очікує щорічне підвищення тарифів мінімум на 30 %.

Візьмемо за основу навіть 20% підвищення вартості газу для населення на рік і спробуємо оцінити різні варіанти скління з точки зору окупності в 12 літньому періоді. Базовим варіантом будуть вікна з 3 -х камерних профілів з ​​1-но камерним енергоефективним склопакетом (варіант з кращим співвідношенням ціна / споживчі властивості), а порівнювати будемо з 5 -ти камерними вікнами, оснащеними 2 -х камерними енергоефективними склопакетами і з 6 -ти камерними вікнами, оснащеними 2 -х камерними енергоефективними склопакетами з двома низькоемісійними стеклами. Результати дуже цікаві. Звичайно ж, базовий варіант окупається раніше, ніж більш дорогі вікна - після 7 - ми років експлуатації, проте після 8... 9 -ти років експлуатації, два інших варіанти генерують велику місячну економію, доводячи свою більшу ефективність. І хоча скління 6 -ти камерним профілем обходиться практично в 2 рази дорожче, але через 9 років таке рішення дозволить заощадити значно більше порівняно з базовим варіантом.



Так що під терміном енергоефективне вікно в Українському варіанті, слід розуміти вікно, виготовлене з 5 -ти або 6 -ти камерних профілів з ​​2 -х камерним газонаповненим енергоефективним склопакетом. Якщо бюджет дозволяє, то склопакет слід оснастити двома низькоемісійним стеклами, причому зовнішнє скло з селективним покриттям. Така конфігурація допоможе, крім усього іншого, скоротити витрати на кондиціонування приміщень влітку.