Лісопильно-деревообробне виробництво продовжує залишатись не лише одним із базових у промисловому комплексі України, а з урахуванням його сировинних ресурсів та умов регіонального розташування, займає провідне місце. Не дивлячись на випереджаючий ріст виробництва плитних матеріалів, паперу, попит на традиційну продукцію лісопиляння і деревообробки - пиломатеріали (дошки, брус, заготовки), столярні вироби, паркет, залишається стабільним у всьому світі.
В той же час істотно покращилися умови роботи лісопильних підприємств. Продовжується інтеграція лісопиляння, деревообробки та інших галузей лісового комплексу країни, змінилася вартість енергоресурсів, стали жорсткішими екологічні вимоги та обмеження. За таких обставин ще більш значимими стають вимоги ефективного використання деревини не тільки у сфері виробництва, але і в сфері споживання. Об'єктивним відображенням цього є збільшення цін на всю продукцію лісопиляння та деревообробки.
За останні роки в центральному регіоні країни найбільш ходові породи деревини виросли в ціні на 70...100%. Подібна ситуація відмічається із декоративними породами - дуб, бук та інші. Основна причина зростання цін - недостатня кількість цього матеріалу. Встановлені ціни і відмінна якість зробили нашу деревину бажаним товаром для зарубіжних деревообробників. І тому сьогодні з 14 млн. м
3 заготовленої деревини більше 4 млн. м
3 експортують.
Залежність виходу пиломатеріалів хвойних порід від діаметра колод
Одночасно з розвитком техніки і технології лісопиляння і деревообробки вдосконалюється і продукція галузі. Переробляється практично вся нормативно-технічна документація на продукцію лісопиляння і деревообробки. З введенням в дію нової нормативно-технічної документації (стандарти, прейскуранти) змінюється і вся нормативна база з нормування сировини та матеріалів.
Вказані зміни, природне старіння інформації і накопичення нових отриманих дослідних результатів привели до необхідності переробки керівних документів з нормування витрат сировини і матеріалів у виробництві пиломатеріалів шпону, фанери, столярних виробів, паркету тощо.
Основне завдання нормування витрат пиловочної сировини застосування у виробництві і плануванні технічно обґрунтованих і економічно доцільних норм витрати сировини і матеріалів з метою їх раціонального розподілу і найбільш ефективного використання.
Експериментальні роботи проводилися для встановлення нормативів посортних виходів пилопродукції з пиловочних колод різних сортів і груп діаметрів з урахуванням технології виготовлення пиломатеріалів. Для дослідних розпиловок прийняті пиломатеріали відповідних розмірів, порід і якості згідно ГОСТу 9463, ГОСТу 9462 та ДСТУ EN 975-1-2001.
Зведені коефіцієнти поопераційних норм витрати деревини на 1 м3 заготовок із клеєного бруса (переріз 72х86 мм)
Примітки:
1. Після калібрування ІІ заготовки (ламелі) віконного бруса перерізом 25х86 (зовнішній шар) і перерізом 22х86 (внутрішній шар) склеюються у тришаровий віконний брус перерізом (72х86) мм.
2. У практиці роботи підприємств використання ІІІ сорту пиловочника при виробництві клеєного бруса недоцільне у зв'язку з обмеженнями на якість пиломатеріалів та високою перевитратою сировини.
Нормативи виходу пиломатеріалів розроблені за результатами дослідних розпилювань, проведених в різних районах країни з метою охоплення основних відмінностей в породах, розмірах і якості пиловочної сировини.
Розроблені пропозиції та рекомендації з покращення використання пиловочної сировини, методики нормування її витрат, рівня комплексного використання сировини при виготовленні пиломатеріалів:
- аналіз теоретичних та виробничих досліджень дозволив розробити науково обґрунтовані нормативи витрат деревної сировини хвойних та листяних порід при розпилюванні пиловочника на стрічкопилкових верстатах;
- уточнені існуючі нормативи витрат деревної сировини хвойних та листяних порід при розпилюванні пиловочника на лісопильних рамах;
- значне збільшення парку колодопиляльного обладнання на базі стрічкопилкових верстатів з індивідуальним розпилюванням колод привело до розширення ринку збуту спеціалізованих пиломатеріалів, із яких найбільшим попитом користуються радіальні дошки, так як вони не схильні до жолоблення при сушінні і більш стабільні у виробах, що працюють в умовах перепаду температури та вологості;
- збільшення об'ємного виходу радіальних дощок, починаючи з діаметра колод 36 см, показує, що використання розвально-сегментної схеми розпилювання раціональне тільки для великих діаметрів;
- встановлено, що об'ємний вихід пилопродукції твердолистяних порід (дуб, бук), випиляної на стрічкопилковому обладнанні розвальним способом в середньому більший на 2,9...9,4 % (для діаметрів 14...24 см), 3,6...10,2 % (для діаметрів 26...40 см) і на 5,3...10,4 (для діаметрів 40 см і більше), ніж об'ємний вихід пилопродукції, випиляної на лісопильних рамах за інших однакових умов;
- встановлено, що об'ємний вихід пилопродукції хвойних порід (сосна, смерека), випиляної на стрічкопилковому обладнанні розвальним способом в середньому більший на 2,8...9,4 % (для діаметрів 14...24 см), 3,0...11,9 % (для діаметрів 26...40 см), ніж об'ємний вихід пилопродукції, випиляної на лісопильних рамах за інших однакових умов.
Проф. Максимів В.М.,
проф. Озарків І.М.,
доц. Ференц О. Б.,
інж. Копинець З.П.,
інж. Ференц А.О. - НЛТУ України
Комментарии