Проект національного стандарту України Вікна та балконні двері. Методи механічних випробувань

Метою роботи було створення нормативного документу, що регламентує методи механічних випробувань різних типів вікон і балконних дверей, що виготовляються із різних матеріалів і відповідають сучасним вимогам до оцінки міцності й надійності.

При розробці проекту ДСТУ були враховані вимоги стандартів ISO 8248:1985 "Вікна і засклені зовнішні двері. Механічні випробування", EN107-82 "Вікна. Методи механічних випробувань", DIN 18055-81 "Вікна. Вимоги і методи випробувань".

На сьогоднішній день проект ДСТУ знаходиться на розгляді у Мінрегіонбуді України.

Стандарт має наступні розділи:
1. Галузь використання.
2. Нормативні посилання.
3. Визначення.
4. Зразки.
5. Методи випробувань:
5.1 Метод випробування на відчинення і зачинення стулкового елемента.
5.2 Метод випробування на опір статичному навантаженню, що діє у площині стулкового елемента.
5.3 Метод випробування на опір статичному навантаженню, що діє перпендикулярно площині стулкового елемента.
5.4 Метод випробування на опір статичному навантаженню, що діє на запірні прилади і ручки.
5.5 Метод випробування на опір статичному навантаженню, що діє на стулковий елемент, який обладнано фіксатором.
5.6 Метод випробування на надійність.
6. Оформлення результатів випробування.

1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ
Цей стандарт поширюється на вікна та балконні двері для житлових, громадських, виробничих, допоміжних будинків та приміщень і встановлює методи механічних випробувань на:
- відчинення і зачинення стулкових елементів;
- опір статичному навантаженню, що діє у площині стулкового елемента;
- опір статичному навантаженню, що діє перпендикулярно площині стулкового елемента;
- опір статичному навантаженню, що діє на запірні прилади і ручки;
- опір статичному навантаженню, що діє на стулковий елемент, який обладнано фіксатором;
- надійність.

Стандарт поширюється на вікна та балконні двері з поворотними та зсувними стулковими елементами.
Стандарт поширюється на вікна та балконні двері незалежно від матеріалів, із яких вони виготовлені.
Стандарт застосовується при періодичних і приймальних випробуваннях.
Стандарт придатний для сертифікації вікон і балконних дверей.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті використані посилання на такі документи:
- ГОСТ 166-80 Штангенциркули. Технические условия.
- ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия.
- ГОСТ 577-68 Индикаторы часового типа с ценой деления 0,01 мм. Технические условия.
- ГОСТ 3749-77 Угольники поверочные 900. Технические условия.
- ГОСТ 5378-88 Угломеры с нониусом. Технические условия.
- ГОСТ 7502-89 Рулетки измерительные металлические. Технические условия.
- ГОСТ 8026-92 Линейки поверочные. Технические условия.
- ГОСТ 8925-68 Щупы плоские для станочных приспособлений. Конструкция.

3. ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті застосовують такі терміни та визначення:
3.1 Стулкові елементи
Стулки, кватиркові та підкватиркові стулки, фрамуги, клапани і кватирки вікон, полотна балконних дверей.
3.2 Стулкові елементи
Поворотні, підвісні, відкидні, поворотно-відкидні, середньоповоротні і середньопідвісні.
3.3 Стулкові елементи зсувні
Розсувні та підйомні.
3.4 Контрольне навантаження (Р)
Нормоване навантаження, після дії якого зразок, що випробовується, може функціонувати у межах встановлених експлуатаційних характеристик.
3.5 Граничне навантаження (Р1)
Мінімальне навантаження, при дії якого у зразка, що випробовується, настає відмова.
3.6 Відмова
Порушення працездатного стану об'єкта, тобто втрата об'єктом здатності виконувати потрібну функцію (відрив або вигин заві-сів, руйнування рам або засклення, пошкодження або зміщення ущільнювальних прокладок, замазки, герметика, запірних приладів, фіксаторів і т.п.).
3.7 Фіксована точка
Точка , що випробовується, на поверхні виробу стенда або нерухомого елемента, яка під час випробування не зазнає будь-яких силових впливів і переміщень.
3.8 Надійність
Властивість виробу виконувати свої функції, зберігаючи установлені характеристики у визначених межах при даних умовах експлуатації.

4. ЗРАЗКИ
4.1 Зразками для проведення випробувань є вироби повної заводської готовності, які відповідають нормативній і технічній документації, що затверджена за встановленим порядком.

Відбирають зразки з номенклатури однотипних виробів різних розмірів, що мають найбільш несприятливі параметри для даного виду випробувань (максимальні габарити стулкових елементів, мінімальні перерізи деталей рам і т.п.).

Результати випробувань можуть поширюватися на всю номенклатуру однотипних виробів.

4.2 Всі види випробувань проводять на одному зразку.
При отриманні незадовільних результатів по будь - якому показнику проводять повторні випробування на двох зразках.

4.3 Зразки, що направляються на випробування, супроводжуються актом відбору, який повинен містити:
— найменування і адресу організації-розробника;
— найменування і адресу підприємства-виробника;
— найменування і марку виробу;
— кількість зразків кожного типорозміру;
— дату виготовлення зразків і їх відправлення;
— мету випробування;
— підпис керівника підприємства, організації.

До акту відбору додається технічна документація на зразки. 4.4 Зразки, що надійшли, витримують протягом 48 годин в приміщенні, температура повітря в якому не нижче 160С, а відносна вологість не вище 65%.

5. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

Методи механічних випробувань різних типів вікон і балконних дверей наведені в таблиці 1.

Таблиця 1


5.1 Метод випробування на відчинення і зачинення стулкового елемента.

5.1.1 Сутність методу:
- метод полягає в перевірці можливості переміщення стулкового елемента в напрямку відчинення і зачинення при прикладенні статичного або динамічного навантаження.

5.1.2 Випробувальне обладнання і засоби вимірювальної техніки:
5.1.2.1 Випробувальний стенд
- пристрій, який дозволяє здійснити закріплення зразка і прикладення до нього статичного, а потім динамічного навантаження у відповідності до схем, що наведені на рисунку 1. Стенд складається з рами для закріплення зразка та навантажувального пристрою, що складається з тросика, який приєднується до стулкового елемента, блока і комплекту вантажів, які закріплюються на кінці тросика, а також пристрою для фіксації вантажу.
5.1.2.2 Обмежувач відчинення поворотного стулкового елемента до 300, що має стопор;
5.1.2.3 Лінійка вимірювальна металева за ГОСТом 427.

5.1.3 Підготовка до випробування:
5.1.3.1 Зразок встановлюють на стенді нерухомо, закріпивши коробку у відповідності зі схемою установки вікна чи балконних дверей у прорізі.
5.1.3.2 Оглядають зразок, перевіряють стан засклення, притулів і ущільнювальних прокладок.
Проводять 5-разове контрольне відчинення і зачинення стулкових елементів. Контролюючи роботу запірних приладів, їх 5-разово виводять із робочого положення і повертають у нього без застосування допоміжних засобів.

5.1.4 Проведення випробування:
5.1.4.1 Стулковий елемент зачиняють, запірні прилади установлюють у робоче положення.
5.1.4.2 До ручки стулкового елемента приєднують тросик навантажувального пристрою (рисунок 1-а, б), на якому закріплено вантаж. Маса вантажу m для випробування поворотних стулкових елементів статичним навантаженням - 8 кг, для випробування зсувних елементів - 10 кг.
При випробуванні статичним навантаженням (рисунок 1-а) вантаж підвішують на тросику вільно, при випробуванні динамічним навантаженням (рисунок 1-б) вантаж фіксують, забезпечивши задану висоту його падіння h:
- для стулки вікна - 50 мм;
- для полотна балконних дверей - 100 мм.
5.1.4.3 Виводять з робочого положення запірні прилади.
5.1.4.4 Стежать за переміщенням стулкового елемента.
5.1.4.5 Якщо під дією статичного навантаження не відбувається плавне переміщення стулкового елемента, проводять випробування динамічним навантаженням згідно з 5.1.4.1 - 5.1.4.4, при цьому, після виведення запірних приладів з робочого положення вантаж звільняють від фіксації.



5.1.5 Проведення випробування на зачинення:
5.1.5.1 Поворотний стулковий елемент відчиняють на кут 300 і фіксують його в цьому положенні. Зсувний стулковий елемент повністю відчиняють і фіксують.
5.1.5.2 Приєднують до стулкового елемента навантажувальний пристрій так, щоб було забезпечено зачинен-ня. У поворотного стулкового елемента тросик навантажувального пристрою закріплюють на зовнішній стороні в місці розташування ручки.
5.1.5.3 Звільняють стулковий елемент від фіксації.
5.1.5.4 Продовжують випробування згідно з 5.1.4.5.
5.1.5.5 Проводять установлення запірного приладу в робоче положення без застосування допоміжних засобів.
5.1.5.6 По черзі випробовують всі стулкові елементи.

5.1.6 Оцінка результатів випробувань:
5.1.6.1 Результати випробувань визнають задовільними, якщо при статичному або динамічному навантаженні відбулося плавне переміщення стулкового елемента з його повним відчиненням та зачиненням при нормальному функціонуванні запірних приладів.

5.1.7 Оформлення результатів випробування:
5.1.7.1 Результати випробувань оформлюють протоколом, який повинен містити:
- найменування, марку виробу;
- позначення і найменування нормативної і технічної документації на виріб;
- найменування організації та її підрозділу, що проводив випробування;
- найменування організації, що надала зразки на випробування;
- мету випробувань;
- дату проведення випробування;
- кількість зразків;
- стислу характеристику зразків;
- найменування нормативної і технічної документації, що регламентує вимоги до продукції;
- посилання на цей стандарт; - результати обстеження зразків перед випробуванням;
- дані про умови випробування;
- випробувальне обладнання і засоби вимірювальної техніки;
- результати випробування і їх оцінку.




5.2 Метод випробування на опір статичному навантаженню, що діє у площині стулкового елемента.

5.2.1 Сутність методу:
- метод полягає в перевірці здатності зразка чинити опір статичному зосередженому навантаженню, що діє в площині стулкового елемента і зростає до контрольної Р або граничної Р1 величини.

5.2.2 Випробувальне обладнання і засоби вимірювальної техніки:
5.2.2.1 Випробувальний стенд-пристрій, який дозволяє здійснити закріплення зразка і прикладення до нього, у відповідності зі схемами, наведеними на рисунку 2, статичного навантаження, що поступово зростає до заданої величини за час, який перевищує 1 секунду з похибкою вимірювання не більше 2%.
5.2.2.2 Пристрій для визначення зміни лінійних розмірів в межах від 300 до 2500 мм з похибкою не більше 0,5 мм, складається зі штанги з упором та рухомого стояка, на якому встановлено індикатор або штангенциркуль.
5.2.2.3 Штангенциркуль за ГОСТом 166.
5.2.2.4 Набори щупів за ГОСТом 8925.
5.2.2.5 Рулетка за ГОСТом 7502.
5.2.2.6 Кутомір з ноніусом за ГОСТом 5378.
5.2.2.7 Косинець перевірочний за ГОСТом 3749.
5.2.2.8 Секундомір.
5.2.2.9 Індикатор годинникового типу за ГОСТом 577.




5.2.3 Підготовка до випробування.
5.2.3.1 До випробування підготовлюють зразки, які витримали випробування згідно з 5.1*.
5.2.3.2 Зразок встановлюють на стенді згідно з 5.1.3.
5.2.3.3 Перевіряють стан зразка згідно з 5.1.3.2.
5.2.3.4 Поворотні стулкові елементи (рисунок 2) повернути відносно коробки на кут 900 + 50, після чого зафіксувати в заданому положенні, спарені стулкові елементи роз'єднують і повертають зовнішній стулковий елемент на кут 300 + 50 відносно внутрішнього.
Зсувні стулкові елементи наполовину відчиняють і фіксують згідно зі схемою, яка наведена на рисунку 2.
5.2.3.5 Приєднують до стулкового елемента навантажувальний механізм стенда, що забезпечує прикладення заданого навантаження згідно зі схемами, наведеними на рисунку 2.

5.2.4 Проведення випробування.
5.2.4.1 Проводять поступове навантаження стулкового елемента у відповідності до діаграми, що наведена на рисунку 3-а до контрольного навантаження Р/2, утримують це навантаження протягом 5 с, після чого вимірюють діагоналі а і в стулкового елемента, зазори S між стулковим елементом та коробкою, найкоротшу відстань f від вільного кута поворотного стулкового елемента до фіксованої точки К (рисунки 2і4),а також перевіряють перпендикулярність ригелів і стояків, у кватиркових стулок, кватирок, фрамуг і клапанів виміряти тільки діагоналі.

В процесі навантаження спостерігають за станом зразка. Якщо виникають руйнування, які порушують опір зразка, про що свідчить сталий рух стрілки силоміра в зворотньому напрямку, випробування припиняють. Руйнівне граничне навантаження Р1 фіксують за найбільшим відхиленням стрілки силовимірювача.

5.2.4.2 Проводять поступове повторне навантаження стулкового елемента згідно з діаграмою, наведеною на рисунку 3-а, до контрольного навантаження Р, утримуючи його протягом 60 с, після чого навантаження знімають, повторюють вимірювання, що вказані в 5.2.4.1, перевіряють стан зразка згідно з 5.1.3.2.
5.2.4.4 По черзі випробовують всі стулкові елементи зразка. У зразків спареної конструкції спочатку навантажують зовнішній стулковий елемент, а потім - внутрішній.

5.2.5 Оцінка результатів випробування:
5.2.5.1 Результати випробування контрольним навантаженням визнають задовільними, якщо після навантаження у зразках:
— не виникли відмови, недопустимі зміни форми чи руйнування;
— різниця довжин діагоналей стулкових елементів Δа і Δв, величини зазорів між стулковими елементами та коробкою ΔS, відхилення від перпендикулярності ригелів і стояків обв'язки не перевищили граничних значень, наведених у нормативних документах або технічній документації. Або зміни довжин діагоналей Δа і Δв не перевищили 0,1% довжини діагоналі, а зміни зазорів ΔS склали ± 0,5мм на 1 м довжини сторони стулкового елемента, з’єднаного з коробкою; - у поворотних стулкових елементів залишкове переміщення кута Δf не перевищило величину зазору між стулковими елементами і коробкою.
5.2.5.2 Результати випробування граничним навантаженням визнають задовільними, якщо величина граничного навантаження Р1 для кожного стулкового елемента більше або дорівнює 1,5 Р (у всіх одинарних і внутрішніх (від спарених) стулкових елементів) і більше або дорівнює 1,2 Р (у всіх інших стулкових елементів).

5.2.6 Оформлення результатів випробування:
5.2.6.1 Оформлення результатів випробування згідно з 5.1.7.1.

5.3 Метод випробування на опір статичному навантаженню, що
діє перпендикулярно площині стулкового елемента.

5.3.1 Сутність методу:
5.3.1.1 Метод полягає в перевірці здатності зразка чинити опір статичному зосередженому навантаженню, що діє перпендикулярно площині стулкового елемента і зростає до контрольної Р або граничної Р1 величини.

5.3.2 Випробувальне обладнання і засоби вимірювальної техніки:
5.3.2.1 Випробувальний стенд — пристрій, який дозволяє здійснити закріплення зразка і
прикладення до нього у відповідності до схем, наведених на рисунку 5 статичного навантаження, що поступово зростає до заданої величини за час, який перевищує 1 секунду з похибкою вимірювання не більше 2%;
5.3.2.2 Лінійка вимірювальна металева за ГОСТом 127;
5.3.2.3 Штангенциркуль за ГОСТом 166;
5.3.2.4 Секундомір.

5.3.3 Підготовка до випробування:
5.3.3.1 До випробування підготовлюють зразки, які витримали випробування згідно з 5.1 і 5.2. (кватирки, кватиркові стулки, фрамуги і клапани не випробовують);
5.3.3.2 Зразок встановити і перевірити його стан згідно з 5.1.3.1;
5.3.3.3 Перевіряють стан зразка згідно з 5.1.3.2;
5.3.3.4 Спарені стулкові елементи роз’єднують, не знімаючи з завісів. Випробуванню підлягає тільки внутрішній стулковий елемент.

У вікон і балконних дверей роздільної а роздільно-спареної конструкції зовнішні і внутрішні коробки з їх стулковими елементами випробовують окремо.

5.3.3.5 Запірні прилади стулкових елементів відмикають. Кут поворотного стулкового елемента закріплюють із зусиллям F ≥ 1,2 Р (Р1), де Р (Р1) — очікуване контрольне або граничне навантаження в залежності від поставленої задачі випробувань.
5.3.3.6 Зсувний стулковий елемент наполовину відчиняють і фіксують в цьому положенні;
5.3.3.7 Приєднують до стулкового елемента навантажувальний механізм стенда, що забезпечує прикладення заданого навантаження згідно зі схемами, наведеними на рисунку 5.




5.3.4 Проведення випробувань.
5.3.4.1 Проводять навантаження стулкового елемента згідно з діаграмою, що наведена на рисунку 3-а, а для зсувних стулкових елементів згідно з діаграмою, наведеною на рисунку
3-б, з перевіркою зразка згідно з 5.1.3.2. І вимірюють найкоротшу відстань а від стулкового елемента до поверхні коробки у вільному куті поворотних стулкових елементів або найкоротшу відстань по лінії прикладення навантаження від зсувного стулкового елемента до фіксованої точки К, яка розташована на лінії (рисунок 5) в точках, вказаних на діаграмі.

5.3.5 Оцінка результатів випробування:
5.3.5.1 Результати випробування контрольним навантаженням визнають задовільними, якщо після кожного навантаження в зразку:
— не виникли відмови, недопустимі зміни форми або руйнування;
— залишкове переміщення вільного кута поворотного стулкового елемента або величина залишкового прогину стояка чи ригеля зсувного стулкового елемента не перевищили граничних значень, що наведені в нормативних документах чи технічній документації, причому залишкове переміщення кута не повинно складати більше 0,5 % ширини поворотного стулкового елемента, а залишковий прогин стояка чи ригеля зсувного стулкового елемента — не більше 0,1 % їх довжини;
5.3.5.2 Результати випробування граничним навантаженням визнають задовільними, якщо
величина граничного навантаження Р1 для кожного стулкового елемента склала Р1 ≥ 1,3 Р.

5.3.6 Оформлення результатів випробування.
5.3.6.1 Оформлення результатів випробування згідно з 5.1.7.1.




5.4 Метод випробування на опір статичному навантаженню, що діє на запірні прилади і ручки.

5.4.1 Сутність методу:
5.4.1.1 Метод полягає у перевірці здатності зразка чинити опір статичному зосередженому навантаженню, що діє на запірні прилади і ручки і зростає до контрольної Р або граничної
Р1 величини.

5.4.2 Випробувальне обладнання і засоби вимірювальної техніки:
5.4.2.1 Випробувальний стенд — пристрій, який дозволяє здійснити закріплення зразка і прикладення до нього у відповідності зі схемами, які наведені на рисунку 6 статичного навантаження, що поступово зростає до заданої величини за час, який перевищує 1 секунду з похибкою вимірювання не більше 2%;
5.4.2.2 Штангенциркуль за ГОСТом 166;
5.4.2.3 Секундомір.

5.4.3 Підготовка до випробування:
5.4.3.1 До випробування підготовлюють зразки, які витримали випробування у відповідності до 5.1 — 5.3;
5.4.3.2 Зразок установлюють і перевіряють його стан відповідно до 5.1.3.1 та 5.1.3.2;
5.4.3.3 Поворотні і зсувні стулкові елементи зачиняють, їх запірні прилади встановлюють в робоче положення;
5.4.3.4 Зсувні стулкові елементи,
що не замикаються, наполовину відчиняють і фіксують у відповідності до схеми, що наведена на рисунку 6-к, 6-л;
5.4.3.5 У зсувних стулкових елементів, що не замикаються, на внутрішній стороні засклення на відстані 20 мм від кромки стояка чи ригеля обв’язки, що навантажується, закріплюють на клею прямокутну планку і вимірюють відстань d між нею і кромкою стояка або ригеля, що навантажується, а також відстань с між нею і кромкою ручки (рисунок 6, переріз 1-1);
5.4.3.6 Приєднують до стулкового елемента навантажувальний механізм стенда, що забезпечує прикладення заданого навантаження згідно зі схемами, що наведені на рисунку 6;
5.4.3.7 У поворотних стулкових елементів навантаження прикладають в бік відчинення.
У зсувних стулкових елементів навантаження прикладають до ручки спочатку в бік відчинення, а потім — в бік зачинення;
5.4.3.8 Спарені стулкові елементи випробовують у з’єднаному стані.




5.4.4 Проведення випробувань:
5.4.4.1 Проводять навантаження запірних приладів і ручок стулкового елемента у відповідності до діаграми, що наведена на рисунку 3-а, а для зсувних стулкових елементів — на рисунку 3-б, з перевіркою стану зразка згідно з 5.1.3.2 (в точках, вказаних на діаграмі), при чому, у зсувних стулкових елементах проводять вимірювання згідно з 5.4.3.5;
5.4.4.2 Випробовують запірні прилади і ручки на кожному стулковому елементі.

5.4.5 Оцінка результатів випробування.
5.4.5.1 Результати випробування контрольним навантаженням визнають задовільними, якщо після навантаження в зразку:
— відсутній відрив, зміщення запірного приладу, ручки або руйнування матеріалу в зоні їх розташування;
— запірні прилади і ручки функціонують нормально;
— зміни відстані від кромки ручки до планки у зсувних елементів не перевищило значень,
що наведені в нормативних документах чи технічній документації, або зміни відстаней d і с (рисунок 6) не перевищили 2 мм;
5.4.5.2 Результати випробування граничним навантаженням визнають задовільними, якщо
величина граничного навантаження Р1 для кожного запірного приладу або ручки склала Р1 ≥ 1,4 Р.

5.4.6 Оформлення результатів випробування.
5.4.6.1 Оформлення результатів випробування згідно з 5.1.7.1.
5.5 Метод випробування на опір статичному навантаженню, що діє на стулковий елемент, який обладнано фіксатором.
5.5.1 Сутність методу:
5.5.1.1 Метод полягає в перевірці здатності зразка чинити опір статичному зосередженому навантаженню, що діє на відчинений стулковий елемент, переміщення якого обмежено фіксатором, і яке зростає до контрольної Р або граничної Р1 величини.
5.5.2 Випробувальне обладнання і засоби вимірювальної техніки:
5.5.2.1 Стенд за 5.3.2.1;
5.5.2.2 Лінійка вимірювальна металева за ГОСТом 427;
5.5.2.3 Секундомір.
5.5.3 Підготовка до випробування:
5.5.3.1 До випробування підготовлюють зразки, які витримали випробування у відповідності до 5.1 — 5.4;
5.5.3.2 Зразок установити і перевірити його стан у відповідності до 5.1.3.1 та 5.1.3.2;
5.5.3.3 Стулковий елемент відчинити, установити у крайнє положення, яке передбачено фіксатором, і закріпити його в цьому положенні;
5.5.3.4 Приєднують до ручки стулкового елемента навантажувальний механізм стенда, що
забезпечує прикладення заданого навантаження згідно зі схемами, що наведені на рисунку 7.
5.5.4 Проведення випробувань.
5.5.4.1 Проводять навантаження стулкового елемента відповідно до діаграми, що наведена на рисунку 3-б, з перевіркою стана зразка згідно з 5.1.3.2 (в точках, що вказані на діаграмі) і вимірюють відстань g між найближчими кромками стулкового елемента і коробки в місці розташування фіксатора.

5.5.5 Оцінка результатів випробування.
5.5.5.1 Результати випробування контрольним навантаженням визнають задовільними, якщо після навантаження у зразку:
— відсутні відмови, пошкодження деталей фіксатора;
— зміна відстані g між кромкою стулкового елемента і коробкою не перевищила 5 мм;
5.5.5.2 Результати випробування граничним навантаженням визнають задовільними, якщо
величина граничного навантаження Р1 для кожного стулкового елемента склала Р1 ≥ 1,3
Р.

5.5.6 Оформлення результатів випробування.
5.5.6.1 Оформлення результатів випробування згідно з 5.1.7.1.




5.6 Метод випробування на надійність.

5.6.1 Сутність методу:
5.6.1.1 Метод полягає в перевірці початкової безвідмовності зразка при багаторазовому відчиненні і зачиненні стулкових елементів із завданою постійною швидкістю на протязі
контрольної наробки Т циклів, а також визначені наробки Т1 циклів, які викликають відмову.
5.6.1.2 Контрольна наробка складає :
— для поворотних вікон - 25 000 циклів;
— для зсувних - 10000 циклів;
— для балконних дверей поворотних і зсувних - 10000 циклів.

5.6.2 Випробувальне обладнання і засоби вимірювальної техніки:
5.6.2.1 Стенд, що забезпечує відтворення необхідної кількостіциклів відчинення і зачинення стулкового елемента з заданою постійною швидкістю в діапазоні від 2 до 50 циклів за хвилину, обладнаний лічильником циклів;
5.6.2.2 Штангенциркуль за ГОСТом 166;
5.6.2.3 Рулетка за ГОСТом 7502.

5.6.3 Підготовка до випробування:
5.6.3.1 До випробування підготовлюють зразки, які витримали випробування у відповідності до 5.1 — 5.5;
5.6.3.2 Зразок установлюють у відповідності до 5.1.3.1;
5.6.3.3 Перевіряють стан зразка згідно з 5.1.3.2 з вимірюванням зазорів s між стулковими елементами і коробкою (рисунок 8);
5.6.3.4 Проводять настройку стенда для автоматичного виконання заданої кількості циклів у встановленому режимі. Швидкість руху вільної кромки поворотного стулкового елемента в залежності від його ширини повинна бути від 0,1 до 0,5 м/с, швидкість переміщення зсувного стулкового елемента — від 0,1 до 0,2 м/с.

Поворотний стулковий елемент зразка повинен відчинятися на кут 600 + 50. В крайньому відчиненому положенні зсувний стулковий елемент повинен залишатися на відстані 20 + 5 мм від стояка або ригеля коробки.

5.6.3.5 До ручки стулкового елемента приєднати приводний
механізм стенда, який забезпечує відчинення і зачинення
стулкового елемента у заданому режимі.

5.6.4 Проведення випробування:
5.6.4.1 Привести в дію механізм відчинення-зачинення;
5.6.4.2 Систематично вести візуальний контроль стану зразка, що випробовується, оглядаючи його через кожні 1000 циклів (рисунок 3-в);
5.6.4.3 У випадку відмови фіксують наробку Т1 за показаннями лічильника циклів;
5.6.4.4 Спарені стулкові елементи випробовують в з’єднаному стані. По черзі випробувати всі стулкові елементи.
5.6.4.5 Після закінчення випробовують в обсязі контрольної наробки проводять перевірку
стану зразка у відповідності до 5.6.3.3.

5.6.5 Оцінка результатів випробування.
5.6.5.1 Результати випробування при контролі надійності визнають задовільними, якщо випробуваний зразок витримав без відмови контрольну наробку Т циклів і після випробування в зразку:
— не виникли недопустимі змінення форми або руйнування, які порушують нормальне функціонування зразка;
— зазори між стулковими елементами і коробкою не перевищили граничних значень, наведених у нормативних документах і технічній документації, або їх змінення склало не
більше 0,5 мм на 1 м довжини сторони стулкового елемента;
— відбувається плавне відчинення і зачинення стулкових елементів при нормальному функціонуванні запірних приладів.
5.6.5.2 Результати випробування при визначенні надійності визнають задовільними, якщо
перша відмова зразка виникла при наробці Т1 ≥ 3Т циклів.

5.6.6 Оформлення результатів випробування.
5.6.6.1 Оформлення результатів випробування згідно з 5.1.7.1.



Керівник відділу ВАТ «КиївЗНДІЕП» О.П. Московських

ВАТ КиївЗНДІЕП згідно наказу Мінрегіонбуду України розробив проект національного стандарту "Вікна та балконні двері. Методи механічних випробувань".