Основні напрямки розвитку виробництва скла

Ринок виробництва скла дуже динамічний. На сьогодні експерти вважають основними напрями, пов’язані із виробництвом флоатскла, візерункового, енергозберігаючого та безпечних видів скла (загартованого, багатошарового). На напрям розвитку скляної промисловості на початку третього тисячоліття вплинули два основних фактори: постійне збільшення вимог до енергоефективності будинків, та зростання запитів до естетики й індивідуальності дизайну проектів.

Щодо енергоефективності будинків, то можна виділити п’ять ключових елементів, що вплинули на сучасні вимоги до цього показника:

1. Європейська Директива Розподілу Енергії для Будинків (ЄДРЕ), що набрала сили в січні 2006, встановлює надзвичайно високі вимоги до теплових і сонячних систем нових споруд.

За оцінками фахівців, споживання енергії у виробничих і житлових будинках викликає більше 40% емісії CO2. Тому Європейська директива, відповідно до Кіотського протоколу, передбачає скорочення емісії газу на 8,8% (порівняно з рівнями 1990 р.). Дослідження, проведені ЄС, показали, що емісія CO2 може бути зменшена на 22 % завдяки більш ефективному використанню енергії.

2. Зростання вартості енергії. Ціна енергоресурсів досягла самого високого рівня за останні роки, і це далеко не гранична вартість. Це, у свою чергу, згодом відіб’ється на ціні електрики. Тому дівелоперські компанії, з огляду на довготривалість будівельних інвестицій, приділяють особливу увагу питанню експлуатаційних витрат.

3. Перегляд норм кожні 5 років. Відповідно до нової європейської директиви, нормативи мають переглядатися кожні п’ять років. Власників нерухомості тримає в постійній напрузі очікування в майбутньому більш вимогливих норм, що можуть привести до необхідності дорогої модернізації будинків і комунікацій.

4. Привабливість продажу / оренди енергоефективних будинків. Відомо, що експлуатаційні витрати лягають в основному на плечі орендарів. Тому низькі щомісячні платежі є великою комерційною перевагою енергоефективних будинків.

5. Соціальна відповідальність. Сьогодні наше навколишнє середовище — це область корпоративної і соціальної відповідальності. Так що транснаціональні компанії, які заявляють про «етичне і турботливе ставлення до навколишнього середовища», змушені будувати офіси, що відображають таке ставлення.

Щоб відповідати цим п’яти ключовим пунктам, архітектори широко використовували подвійне срібне покриття й інші новаторські рішення, такі як, наприклад, скління з газовим наповненням. Але ці рішення не завжди виявлялися достатньо ефективними, тому архітектори повинні були «дивитись ширше» і вигадувати все нові інтелектуальні рішення.

Серед таких сучасних рішень можна виділити наступні: навісні фасади, фасади з подвійним склінням і інтелектуальні фасади. Ці інноваційні рішення забезпечили баланс між заощадженням енергії і комфортом користувача. Наприклад, навісний фасад - це легкий і дешевий спосіб боротьби з прямим впливом сонячних променів. Хоча недоліками цього специфічного рішення є велика площа і необхідність затемнення скла, щоб уникнути теплової перенапруги. Також варто відзначити, що сьогоднішні скляні фасади фактично досягли того ж рівня ізоляції, що і товсті цегельні стіни. У такий спосіб розробка технічних нововведень для «інтелектуальних фасадів» стала одним із самих актуальних завдань для скляної промисловості.

Нову бізнес-модель у сфері виробництва і продажу скла можна охарактеризувати наступними напрямами:

1. Розвиток тонування і згину скла. Високоефективні тонувальні оздоблення дозволяють виробникам скла перефокусуватися на виробництво великоформатних листів як на основний вид діяльності, залишивши контроль за переробкою скла в руках експертів - переробників. Вигодами такого підходу є: 1) можливість для переробників займатися обробкою скла самостійно, завдяки чому забезпечується швидке постачання й оперативна заміна; 2) зниження витрат і збільшення прибутку виробників внаслідок більшої ефективності; 3) можливість вибору між переробниками скла (конкурентні ціни й обслуговування); 4) висока ефективність тонованих і вигнутих покриттів скла звільняє архітекторів від технічних труднощів і обмежень, дозволяючи реалізувати свої творчі ідеї.

2. Розвиток безбарвних і селективних покриттів. Селективні покриття — чудове рішення для зовнішнього листа фасадів з подвійним склінням і для комплексних фасадів з наступних причин: 1) простота загартовування скла, яке використовують в більшості таких конструкцій; 2) висока передача сонячного світла і низький рівень віддзеркалення; 3) ефективне покриття з високим рівнем сонячного контролю покликане вирішити проблему перегріву буферної зони і, відповідно, значно збільшити ефективність подвійного скління; 4) можливість вигинання скла дозволяє додати конструкції практично будь-які потрібні форми.

Отже, концепція управління скляною промисловістю бізнес-моделі нового століття буде сформульована в такий спосіб:
— виробники скла зможуть перефокусуватися на постачання продукції великоформатних розмірів і максимізувати їх використання в склінні;
— комплектація виробництва устаткуванням для виготовлення дорогого скла;
— високоефективне тоноване скло і селективне скло — частина однієї тенденції (передача дорогих скляних виробів від виробників до технологів);
— перевага у швидкості постачання, заміні і вартості;
— архітектори зможуть створювати більш оригінальні і складні проекти, при цьому не жертвуючи енергоефективністю споруд.

За оцінкою експертів, безумовну перспективу і попит у найближчі роки на вітчизняному ринку будуть мати всі основні види переробки будівельного скла. Крім виготовлення склопакетів (основного з погляду обсягів), будуть розвиватися загартування, усіляка трансформація скла, обробка на різного виду верстатах при виготовленні виробів побутового і промислового призначення, технології ламінування. Можливий також розвиток вітчизняного виробництва низькоемісійного скла на магнетронних установках.

Для успішного подальшого розвитку ринку скла експерти вважають за потрібне усвідомлення необхідності чіткого виконання існуючих ДБНів і ДСТУ, перехід до більш глибокої спеціалізації компаній (поділ виробництва склопакетів і віконних конструкцій, фасадів тощо) та освоєння в більших масштабах застосування безпечного скла.

У першу чергу скляний ринок країни залежить від ступеня розвитку економіки держави в цілому і від рівня добробуту населення. Сьогодні кількість споживаного скла на душу населення в Україні значно поступається не тільки розвиненим західним країнам, але і найближчим сусідам (Польщі, Чехії і т.д.). Наприклад, обсяг вироблених у Польщі склопакетів як мінімум у 4 рази перевищує такий для України, при тому, що населення країн приблизно однакове. Порівняно зі значно нижчою, ніж у європейських країнах, купівельною спроможністю населення, маємо значно вищі ринкові ціни на скло, особливо спеціального асортименту. Цей фактор гальмує наближення українського скляного ринку до європейських стандартів.

На сьогоднішній день деякі українські виробники конкурують із західними компаніями і навіть починають виходити на західні ринки зі своєю продукцією (окрім флоат-скла). У випадку останнього, різноманітний асортимент якісного скла різних властивостей, кольорів і товщин, пропонований великими світовими компаніями, виробляється на безлічі заводів, що належать їм у різних країнах світу; при цьому, кожен завод, як правило, спеціалізується на випуску лише своєї вузької частини асортименту, що є єдино технічно й економічно доцільним варіантом. Згодом заводи усередині корпорації обмінюються продукцією й в результаті можуть запропонувати покупцю широкий вибір скла зі своїх складів.

В Україні ж навряд чи можливо уявити собі будівництво безлічі заводів з випуску флоат-скла (а для виробництва адекватного асортименту їх знадобиться близько 10), при середній вартості побудови одного заводу близько 100 млн. євро. З іншого боку, пропонуючи на ринки західних країн продукцію у вигляді переробленого скла, українські компанії дійсно мають реальні шанси скласти конкуренцію місцевим виробникам. Конкурувати вони можуть за рахунок значно дешевших енерго- і трудових ресурсів. Таким чином, з урахуванням устаткування для обробки скла, що з’являється нині, вітчизняні компанії здатні зацікавити західних покупців.

Матеріал підготовлений завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) на замовлення проекту БІЗПРО