Якісні склопакети: консультація експертів СтеклоПЛАСТ

Склопакет - основна частина вікна. Його якість багато в чому визначає якість конструкції в цілому. Низькі шумоізоляція та енергоефективність, запотівання і промерзання вікон, протяги і «брудні» розводи на склі - це все наслідки порушення технології виробництва склопакетів.

Про вимоги ДСТУ щодо склопакетів і технології виготовлення останніх в умовах сучасного виробництва редакція порталу fasadinfo.ua розмовляла з командою експертів СтеклоПЛАСТ.

Експерти СтеклоПЛАСТ:
Станіслав Тяпкин - технічний директор,
Влад Горденко - начальник сервісної служби,
В'ячеслав Балишев - директор з виробництва,
Олег Царан - начальник монтажного відділу,
Олександр Букуч - заст. начальника цеху МПІ,
Володимир Панченко - технолог,
Тетяна Налігацкая - начальник служби ВТК,
Максим Гриженко - начальник цеху склопакетів.




Виробничий комплекс СтеклоПЛАСТ. Цех з виробництва склопакетів. Автоматичний стіл різки скла.

Які загальні вимоги до склопакетів?

Покупцеві варто звернути увагу на кромки і поверхні стекол. Кромки повинні бути рівні, кути - цілісні, поверхні стекол - чистими (не допускаються забруднення і масляні розводи). Уважний розгляд при денному освітленні дозволяє помітити можливі дефекти.

Цих недоліків практично неможливо уникнути при так званому «гаражному» виробництві, тому що багато операцій виконуються вручну. У виробничому ж циклі заводу СтеклоПЛАСТ використовується спеціалізоване обладнання виробництва австрійської компанії LISEC. Автоматичний стіл різки, наприклад, виключає відколи й механічні пошкодження скла. Притиск різця регулюється комп'ютером, а порізане скло транспортується на повітряній подушці. Чистоту скла забезпечує автоматична лінія складання склопакетів. Вона має унікальну систему фільтрації води, чотириступінчасту мийку з шістьма циліндричними щітками і зону сушіння.

Чи містяться в ДСТУ обмеження по товщині, висоті і ширині склопакета?

Номінальна товщина склопакетів, рекомендована ДСТУ: 14 - 60 мм.
Відстань між стеклами: 8 - 36 мм.

При цьому граничне відхилення товщини склопакетів може становити не більше 1 мм.

Розміри склопакетів за висотою і шириною, як правило, не повинні перевищувати 3200 і 3000 мм. Номінальні розміри склопакетів встановлюються в договорі на їх виготовлення. Не рекомендується виготовлення склопакетів із співвідношенням сторін більше 5:1, а також розміром менше 300*300 мм. Дотримання цих рекомендацій значно знижує ризик руйнування склопакета в силу властивостей матеріалу.

Які вимоги ДСТУ пред'являються безпосередньо до стекол?

У ДСТУ описують види скла, використання яких допускається при виготовленні склопакетів. Це листове, візерункове, армоване, армоване поліроване, багатошарове, забарвлене в масі, зміцнене, сонцезахисне, енергозберігаюче скло.

Про загальні вимоги до різних видів стекол говорити досить складно. Для кожного виду розроблені свої стандарти, закріплені у відповідних ГОСТах та інших нормативних документах: ГОСТ 111 для листового скла, ГОСТ 30698 для загартованого скла і пр. Втім, деякі загальні вимоги виділити все-таки можна. Наприклад, занадто тонке скло не витримає вітрових навантажень. Мінімальна товщина скла повинна складати не менше 3 мм - та й то для невеликих вікон у господарських будівлях. Однак СтеклоПЛАСТ скло такої товщини не використовує. Ми робимо продукцію для скління житлових приміщень, тому мінімальна товщина виготовленого скла - 4 мм. Це перший момент. Другий - поверхня скла. За винятком візерункового та армованого скла вона повинна бути полірованою. Полірована поверхня виключає оптичні спотворення.

Покупці можуть самостійно виконати перевірку цих якостей: виміряти товщину скла в склопакеті за допомогою лінійки (розстекливши попередньо вікно). А погляд крізь склопакет під кутом 60 градусів покаже відполірована поверхню скла чи ні. Спотворення геометричних форм навколишніх предметів означає використання неполірованого скла і економію з боку виробника.

Які особливості роботи з енергозберігаючими і сонцезахисними стеклами?

Ми говоримо про стекла з і- покриттям, які не стійкі до зовнішніх впливів. Тому в процесі складання скло встановлюється покриттям всередину склопакета. Існують також спеціальні вимоги до умов зберігання і- скла. Основне - захист від вологи. Остання викликає корозію спеціального покриття. З тієї ж причини категорично заборонено зберігання енергозберігаючого або мультифункціонального скла під відкритим небом. Ми, наприклад, зберігаємо його в приміщенні в упаковці виробника. Відкрита упаковка використовується протягом 8 -ми годин.

Вбудована опція автоматичного порізочний стіл LISEC дозволяє знімати металеве напилення по периметру скла на глибину герметизуючого шва. Це запобігає можливій корозії покриття, сприяє кращій адгезії і це неможливо зробити без спеціального устаткування.

Які вимоги пред'являються в ДСТУ до дистанційних рамок?

Дистанційна рамка - це рамка з алюмінію або оцинкованої сталі зі спеціальним дифузійним отвором. Вона розміщується всередині склопакета по периметру. Сама дистанційна рамка порожниста і заповнена вологопоглиначем, який сприяє швидкому всмоктуванню незначних кількостей води в просторі між листами скла в холодну пору року.

Відповідно до вимог ДСТУ в нашому виробництві як вологопоглинач використовується молекулярне сито (синтетичний гранульований цеоліт без зв'язуючих речовин). Обсяг заповнення дистанційної рамки молекулярним ситом залежить від розмірів склопакета і герметиків, які викоростовуються, але не менше 50% об'єму.

Для забезпечення кращої герметичності склопакета в ДСТУ рекомендується виготовляти дистанційні рамки методом гнуття. На підприємстві СтеклоПЛАСТ гнуття дистанційної рамки здійснюється на автоматичних згинальних верстатах. Конструкція з'єднується тільки в одній точці на прямій ділянці. Причому, відступ від кута складає 150 мм. На виробах великих розмірів допускається з'єднання дистанційної рамки в двох точках. Але, природно, тільки на прямих ділянках. Шар первинного герметика наноситься на гнуту рамку акуратно, без розривів.

На багатьох віконних підприємствах дистанційну рамку виготовляють вручну. Чим це загрожує для споживача?

Рамка, виготовлена ​​вручну, складається з чотирьох металевих відрізків, з'єднаних куточками. Звичайно, з'єднання промащуються бутилом, але все одно така рамка не є повністю герметичною. А якщо немає повної герметичності, аргон (інертний газ усередині склопакета) з часом випарується, і теплоізоляційні характеристики склопакета значно знизяться вже через 2-3 роки.

Якщо ж дистанційна рамка виготовляється методом згинаня, то досягається практично ідеальна герметичність.

Місця з'єднання добре видно неозброєним оком. При бажанні покупець може самостійно визначити метод виготовлення дистанційної рамки.

Чи регулюють ДСТУ процеси герметизації склопакета?

Так. У ДСТУ прописані чіткі вимоги до герметизуючих шарів. Перший герметизуючий шар потрібен для забезпечення герметичності склопакета, а другий - для збереження геометрії склопакета. Для першого герметизуючого шару ми використовуємо рекомендовані ДСТУ бутилен, а для другого - полісульфідні (тіоколові), поліуретанові і меншою мірою силіконові греметики.

Герметизуючі шари у склопакетах, у тому числі в місцях кутових з'єднань і на межі першого і другого шарів герметизації, повинні бути суцільними, без розривів і порушень. Герметик не повинен потрапляти всередину камери склопакета.

Глибина внутрішнього герметизуючого шару (першого) повинна бути не менше 4 мм, а зовнішнього (по торцю склопакета) - не менше 5 мм. Загальна глибина герметизуючого шару - не менше 9 мм.

Як покупець може самостійно визначити якість герметизуючих шарів?

В процесі монтажу вікно розстікляється - тобто з рами виймається склопакет. Варто уважно вивчити його торець. Спочатку перевірити кромки і кути: по краю склопакета не повинно бути відколів або виступів. Після - уважно розглянути герметизуючі шви. Крізь скло повинні чітко проглядатися перший і другий шари герметизації. Перший (ближче до центру склопакета) герметизирующий шар повинен бути чорним. Якщо він білий або прозорий, це економія первинного герметика.

Якщо другий шар має товщину менше 5 мм, то очевидна економія основного герметика, що також скорочує термін служби склопакета. Стекла в склопакеті з часом почнуть зміщуватися щодо один одного і склопакет може попросту розсипатися. Жоден з двох шарів не повинен мати розривів по периметру склопакета.

Поміряти товщину герметизуючих шарів можна звичайною лінійкою.

Чи прописаний в ДСТУ мінімальний гарантійний термін служби склопакета?

Гарантійний термін експлуатації склопакета встановлює в технічній документації, але не менше п'яти років з дня відвантаження. Хочу звернути увагу читачів, що СтеклоПЛАСТ дає п'ятирічну гарантію на всю конструкцію, тобто гарантує якість не окремого елемента (наприклад, склопакета), а всього вікна.

Що має перебувати всередині міжскляного простору?

Усередині склопакета знаходиться зневоднене повітря або інертний газ (аргон), але ні в якому разі не вакуум. Вакуум - це порожнеча. Вона не зможе «протистояти» силі зовнішнього атмосферного тиску, яка просто розчавить склопакет з порожнечею всередині. У виробництві СтеклоПЛАСТ об'єм заповнення склопакета газом на вимогу ДСТУ становить 95 +/- 5% обсягу міжскляного простору. Склад і чистоту газу і газових сумішей регулює окремий документ - ГОСТ 10218. Перевірити якість заповнення склопакета аргоном, в домашніх умовах, неможливо. Безпосередньо в нашому цеху при заповненні склопакета аргоном в дистанційній рамі робляться спеціальні отвори, що закриваються спеціальними заглушками. За цим «слідами» і можна зрозуміти чи наповнений склопакет аргоном.